change language
vous êtes dans: home - revue de presse newslettercontactslink

Soutenez la Communauté

  

Umoloda

28 Janvier 2011

Дорогою болю

«Сьогодні моя онука народила правнука. Це і є моя помста фашизму», — каже чоловік, який вижив в Освенцiмі

 
version imprimable
Скажи, як ти називаєш війну — Друга світова чи Велика Вітчизняна — і я скажу, до якого політичного табору ти належиш. Від спокуси зробити історію ідеологічною зброєю чи інструментом виховання не утримуються різні уряди й режими. Переписування шкільних підручників у «потрібному руслі», заідеологізованість і заполітизованість у висвітленні подій — усе це болючі місця української історичної науки. Спільна пам’ять про трагічні для всього людства події минулої війни навіть через 65 років не об’єднує нас, а розділяє. За пафосними святкуваннями чи гнівними звинуваченнями ми забуваємо про головне — про уроки, які повинні винести з тих подій. Знову пригадати всі уроки війни та зробити свою «роботу над помилками» запропонувала молоді міжнародна благодійна організація «Спільнота святого Егідія», запросивши більше двохсот українських студентів до участі в міжнародному конгресі «Європейська молодь за світ без насильства» та паломництві до концтабору Освенцiм.
 

«Ми вирішили поїхати до Освенцiма, щоб доторкнутися до фундаменту Європи, до якоїсь ключової точки європейської цивілізації. Нам здається, що саме там можна усвідомити, наскільки низько може впасти людина і до чого може призвести брак гуманності й толерантності, — каже голова київської організація «Друзі спільноти святого Егідія» Юрій Ліфансе.— Ми бачимо, що все менше в Європі, і зокрема в Україні, звертають увагу на людину. Наша спільнота допомагає емігрантам і знає, як ставляться, наприклад, до українців у Італії, до циган в Угорщині. Здається, цивілізація замість якоїсь універсальної ідеї перетворилася на регіональні повіти». 

Для того щоб запросити молодь до паломництва і виявити тих, кому це буде дійсно цікаво і потрібно, у десяти університетах Києва, Львова та Івано–Франківська були організовані лекції. Саме на них, на великий подив волонтерів, з’ясувалося, що сучасним молодим людям бракує елементарних знань про війну. Так, наприклад, мало хто з них знав, що таке гетто. А деякі були впевнені, що голокост — це така хвороба. 

Ірина Дробот, координатор проекту, вважає, що основна проблема нашого суспільства не в тому, що ми забуваємо війну. А в тому, що ми її героїзуємо. «Як у нас святкують 9 Травня? А які фільми показують до знаменних дат? Таке враження, що війна — суцільний подвиг і героїзм. А насправді — це трагедія, як і будь–який конфлікт. Велика помилка, що наша молодь виховується лише в такій пафосній атмосфері», — каже пані Ірина. 

Нікого з молодих учасників паломництва не примушували їхати до Освенцiма. Можна було обмежитися лише участю в конгресі. Проте не знайшлося жодного, хто б відмовився побувати в цьому страшному місці та на власні очі побачити й почути від очевидців про цю страшну сторінку історії. Майбутній історик, студент Києво–Могилянської академії Артем Бабак так пояснив своє рішення: «Це можливість побачити війну у трохи іншому вимірі. Ти читаєш у книзі суху статистику «загинуло стільки–то людей» і розумієш, що це багато, що це погано. Але коли ти бачиш місце, де все це відбувалося, чуєш розповіді тих, хто вижив, бачиш речі загиблих, окуляри, чашки, дитячі іграшки — це, без перебільшення, зачіпає за живе». 

Учасники паломництва пройшли з квітами дорогою смерті Біркенау. Це шлях від залізничної колії, якою прибували вагони з приреченими людьми, до крематорію, де їх знищували. «Страшно, жахливо, слова тут зайві», — згадують свої відчуття на дорозі смерті молоді люди.

Українські студенти змогли не лише доторкнутися до історії, а й почути її з перших вуст — послухати розповіді тих, хто вижив у концтаборах. «Ці люди не скаржилися на життя. Навпаки, вони розповідали про те, яке це щастя — жити, — розповідає Марія Лялька, майбутній соціолог. — Головний рабин Ізраїлю Ізраель Меїр Лау, якого в дитинстві депортували до концтабору і який зміг вижити, пройшовши через усі жахіття, сказав: «Моя помста фашизму в тому, щоб жити і дозволяти жити іншим, жити у мирі. Сьогодні мені зателефонувала онука і сказала, що народила мені правнука. Оце і є моя помста».

Юрій Ліфансе підкреслює, що, хоча конгрес присвячений історичній події, він спрямований у майбутнє: «Із чого починався свого часу Освенцiм? Зі знищення євреїв, гомосексуалістів, хворих у Німеччині. Сьогодні щось подібне можна побачити в наших містах. Наприклад, у безпритульного відбирають гідність і вважають недолюдиною, над якою можна безкарно знущатися. А міліція битиме його лише за те, що він виглядає не так, як усі. Сучасні політтехнології ґрунтуються на маніпуляціях: хто не такий, як ми, — той недостойний, неповноцінний, неправильний. Це страшно. Тому дуже важливо залучати молодь до вивчення історії». 
 

 LIRE AUSSI
• NOUVELLES
26 Janvier 2018

Journée de la Mémoire de la Shoah. Contre le racisme et l'antisémitisme : faire grandir la culture de la rencontre et la défense des plus vulnérables

IT | ES | DE | FR | CA
25 Janvier 2018

Notre mission : a global friendship ! Le message vidéo des jeunes européens pour la Journée de la Mémoire.

IT | EN | DE | FR | HU
10 Novembre 2017
GÊNES, ITALIE

A Gênes, la marche en mémoire de la déportation des juifs de novembre 1943

IT | FR
15 Octobre 2016
ROME, ITALIE

Mémoire de la déportation des juifs de Rome du 16 octobre 1943 : une racine d’humanité contre l’indifférence

IT | ES | DE | FR | PT | RU
19 Septembre 2016
ASSISE, ITALIE

LIVE sur Facebook - Pas de futur sans mémoire : le rabin Lau, témoin de la Shoah, rencontre les jeunes

IT | EN | ES | FR | NL
8 Août 2015
ZAGREB, CROATIE

Andrea Riccardi en visite au camp d’extermination de Jasenovac en Croatie

IT | ES | DE | FR
toutes les nouvelles
• DE PRESSE
30 Janvier 2018
SIR

Shoah: Milano, nel pomeriggio “Memoria della deportazione” con la testimonianza della neo senatrice a vita Liliana Segre

29 Janvier 2018
Vatican Insider

Antisemitismo, il Papa: “Combattiamo il virus dell’indifferenza”

26 Janvier 2018
La Stampa

“Giorno della memoria”, Sant’Egidio: far crescere la cultura dell’incontro

22 Janvier 2018
Roma sette

Liliana Segre senatrice a vita

20 Janvier 2018
Corriere della Sera - Ed. Milano

«Senza Liliana non avremmo il Memoriale»

19 Janvier 2018
RomaSette.it

“Siamo qui, siamo vivi”: la famiglia Sarano, salvata da un sottufficiale tedesco

tous les communiqués de presse
• DOCUMENTS

Per un mondo senza razzismo – per un mondo senza violenza

tous les documents

VIDEO PHOTOS
6:36
Giornata della memoria: non dimentichiamo la Shoah

569 visites

651 visites

561 visites

538 visites

522 visites
tous les médias associés