Зовсім недавно авторка відкрила для себе діяльність благодійних організацій зі середини. Коли ти потрапляєш в це «суспільство», то просто так вже звідти не підеш. Чому? Так просто ти не зможеш, якщо в душевних схованках існує милосердя, співчуття і бажання допомогти. Відкривається якесь вже не шосте, але все таки почуття, подолати яке не в силах. Я не скажу, що тільки в цих благодійних організаціях можна знайти справжніх людей, тому що це не правда. Хороших, добрих людей можна зустріти скрізь. Але коли люди, з якими ти намагаєшся працювати, не «прикриті» своїм статусом і суспільним становищем, тоді справді можна побачити їх душу через погляд, посмішку.
Напередодні Різдва трапилася дуже хороша можливість поговорити з відповідальним за Східну Європу представником відомого в світі Товариства святого Егідія Алессандро Салаконе (Італія).
— Зовсім недавно в одній із розмов Ви сказали дуже цікаву і в той же час зворушливу фразу про те, що існує парадокс Різдва, який криється у тому, що для бідних і самотніх людей це свято стає найбільш важкою миттю року. Чому так?
— Вважається, що Різдво — свято сім’ї. Всі святкують зі своїми близькими, з родичами, і т.п. Так відбувається більш-менш у всіх християнських країнах. Часто буває, що міста стають «порожніми», немає людей на вулиці, магазини закриті, іноді навіть транспорт не ходить. Усі дома, смачна їжа, родинне тепло ... А ті, хто самотній? Хто не має сім’ї або сім’я далеко? Хто без будинку і живе на вулиці? Різдво для них стає особливо сумним днем, бо ти ще більше відчуваєш, що ти не як всі, що в тебе нікого немає. Згадуєш про втрачені сім’ї та квартири, про минуле ... І до цього, для тих, хто живе на вулиці, додається ще й те, що менше грошей отримуєш у пожертву, важче знайти їжу.
— Різдвяний обід з бідними та бездомними — це диво посмішки на обличчях людей, пригнічених тягарем життя, це і чудо відкриття, що ти потрібен іншим. Всі ми можемо заново виявити для себе глибокий зміст свята, адже святкувати Різдво Ісуса Христа — значить святкувати прихід у світ слабкої, беззахисної Дитини, якій «не було місця в готелі» (Лк 2,7). У той день Громада святого Егідія відкриває двері всім тим, хто самотній, сумний, бідний, щоб менші брати Ісуса були прийняті з теплом і з любов’ю. Такий різдвяний обід не ДЛЯ бідних, а з бідними! Ми сидимо за столом з ними, як на справжньому сімейному святі!
На жаль, часто забувається духовний сенс Різдва, бо перше місце займають приготування до свята, метушня з подарунками або з приготуванням їжі тощо. У нашому матеріалістичному суспільстві навіть підхід до Різдва часто набуває матеріалістичного відтінку. Традиція не в конфлікті з цим способом святкування! У стародавньому християнстві дуже часто влаштовувалися бенкети з бідними саме в дні свят, як на Великдень чи на Різдво. У Римі, в церкві святого Григорія Двоєслова, до цих пір зберігається мармуровий стіл, де кожен день цей мудрий Папа VI століття обідав разом з бідними людьми. Громада святого Егідія просто відновила давню традицію Церкви, яка сьогодні стала вже «сучасною традицією» у багатьох парафіях, релігійних громадах і т.п.
— Розкажіть, будь ласка, про досвід різдвяних обідів для незаможних в Україні та світі.
— Різдвяний обід — вершина дружби з бідними протягом усього року. Ми їх зустрічаємо і годуємо регулярно, один чи два рази на тиждень, у всіх містах, де є групи Спільноти святого Егідія. Різдвяний обід — це прагнення втілити Ісусові слова: «коли справляєш гостину, клич убогих, калік, кривих, сліпих, і будеш блаженний, що вони не можуть віддати тобі, віддасться ж тобі за воскресіння праведних». Перший різдвяний бенкет був організований Спільнотою в Римі в 1982 році, в Базиліці Санта Марія ін Трастевере. Було кілька столів і маленька група бідних друзів: самотні люди похилого віку, безхатченки, хворі. За ці роки кількість бенкетів і запрошених значно збільшувалася. У минулому році більше 100000 бідних людей святкували разом із Спільнотою святого Егідія в усьому світі, на всіх континентах. У 2009-му році навіть Папа Бенедикт ХVI взяв участь в обіді в Римі.
Така традиція дійшла до України. Вже більше десяти років це свято влаштовується в Києві, а потім почали це робити у Львові та Івано-Франківську. Нам було особливо приємно, що минулого року владика Венедикт святкував з нами і з бідними Різдво у Львові.
До цього свята старанно готуємося, робимо іменні подарунки, пригощаємо смачним обідом! Ми розраховуємо на кількість запрошених людей, але завжди залишаємо «запасні столи» для тих, хто прийде в останній момент.
— Хто допомагає в організації цих обідів та подарунків?
— Різдвяні обіди організують Спільноти святого Егідія за допомогою людей доброї волі. У цьому році у всіх містах, де будуть такі обіди, вже почали збирати кошти, подарунки для наших потребуючих друзів. Нам дуже потрібні подарунки для бідних, адже на різдвяному обіді кожен отримає іменний презент. Тому ми збираємо речі на подарунки: шкарпетки, вовняні шапки, шарфи і рукавички, консерви, зубні щітки і пасту, солодощі. Потрібні і грошові пожертви. Кожен може допомогти нам ... і це навіть не важко! Запрошуємо і на сам обід, допомогти і розділити з нами радість сімейного свята.
