Київ (Україна): Друзі Спільноти Святого Егідія організували Поминальний молебень за Мілу  і людей, які загинули від морозів і хвороб на вулицях Києва.

30 січня 2010 в Києві Друзі Спільноти Святого Егідія організували Поминальний молебень за Мілу. Молебень, на якому згадували друзів Спільноти, які загинули від морозів і хвороб на вулицях Києва.

На молебень прийшло близько ста друзів Спільноти: бездомні, бідні люди похилого віку і сім'ї, цигани. Зустріч відрізнялася дуже красивою і сімейною обстановкою. Люди прийшли, щоб вшанувати пам'ять своїх друзів, імена яких ніхто не пам'ятає. Багато хто з них дякували за можливість молитися разом, за можливість згадати своїх друзів. Молебень почав проводитися у Києві з 2006 р., на згадку про Мілу. 4 роки тому, на вулиці, в самому центрі Києва, о 5 годині вечора, біля «Мандарин-плаза», на Хрещатику від холоду замерзла досить молода жінка, 39 років, на ім'я Міла. У неї було четверо дітей. Ця родина, як і багато інших, приїхала із Закарпаття в пошуках роботи і матеріального забезпечення свого життя. Спочатку все йшло непогано, вони торгували квітами. З погіршенням загального економічного стану в країні почали виникати труднощі з роботою і у цієї сім'ї. Вони винаймали квартиру. І так сталося, що саме тоді, коли в Києві лютував 20-градусний мороз, через несплату їх виселили на вулицю. Мілі вдалося знайти притулок дл

я своїх дітей на якийсь час, але для неї самої місця не знайшлося. У такий мороз півгодинний сон призводить до смерті. Очевидно, люди, що проходили повз, не замислювалися про це. Насправді, було достатньо її розбудити... Опинившись взимку на вулиці, Міла змогла врятувати своїх дітей, але не змогла врятувати себе. І, на жаль, історія цієї жінки –  далеко не поодинокий випадок для України.

Її історія говорить про байдужість міста до своїх бідних громадян, а також про важливість роботи для поширення нової культури чутливості щодо потреб бездомних. Для багатьох з них навіть невелика допомога в мороз стає порятунком життя.