11 лютого на запрошення «Друзів Спільноти святого Егідія» в Києві, у приміщенні Національного Університету «Києво-Могилянська академія», відбулася зустріч з Тамарою Чикуновою під назвою «Цінність життя». Послухати Тамару Іванівну прийшло 200 студентів різних університетів та учнів старших класів.
Незважаючи на те, що Україна остаточно відмовилася від смертної кари ще в 2000 р., 60-80% українців ще й досі підтримують винесення та виконання вироку найвищої міри покарання, що, скоріш за все, свідчить про низький рівень поінформованості українців унаслідок браку уваги до цієї проблеми з боку ЗМІ.
У свУ своїй лекції пані Тамара заторкнула найважливіші питання морального, етичного, юридичного, політичного та економічного характеру, пов’язані з існуванням смертної кари в державі. На прикладі особистого досвіду вона висвітлила і «людську» сторону проблеми: всі ті непрості реалії, з котрими доводиться зіткнутися як родичам страчених, так і родичам їхніх жертв. «Право людини на життя є фундаментальним та невід’ємним правом кожного члена суспільства. Ніхто ні за яких умов не може позбавити вас цього права. – з такими словами звернулася Тамара Чикунова до молоді. – Держава не має права зазіхати на життя людини, а навпаки, вона повинна стояти на варті недоторканого права людини на життя». Затвердивши мораторій на смертну кару, Україна, як загалом і багато інших держав, продовжує, тим не менш, чинити несанкціоновані вбивства: час від часу громадськості стає відомо про смертні випадки у слідчих ізоляторах, від холоду і насилля помирають бездомні на вулицях, становище літніх людей у старечих будинках фактично можна прирівняти до умов засуджених до смерті, котрі живуть у повній ізоляції та в очікуванні приходу кінця…
«Ваше особисте майбутнє і майбутнє вашої країни залежить від кожного з вас, – сказала Тамара Іванівна на завершення. – Людяне і справедливе суспільство, де нікого, навіть найслабшого і найбеззахиснішого, не буде відкинуто і забуто, можна побудувати лише об’єднавши наші зусилля, і почати цей шлях до нової культури гуманності необхідно вже сьогодні!»
|
|
|